Важливо знати!

Підготовка до ультразвукового дослідження

Тиждень грудного вигодовування

Дні профілактики здоровя 2017

Український тиждень імунізації

День охорони праці 2017

Підсумки проведеної акції по профіл. туберкульозу

Опіки у дітей

Українсько-Ізраїльська конференція

Підсумки проведеної акції по виявленню глаукоми

Ізраїльський кардіолог презентуватиме у Львові досвід лікування серцево-судинних захворювань

Акція Дні профілактики захворювання на туберкульоз

1 грудня – Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом

З 1 грудня 1988 року після заклику міністрів охорони здоров’я всіх країн до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД відмічається Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Головна мета Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
ВІЛ-інфекція/СНІД загальнолюдська проблема глобального масштабу простує по країнах і континентах. Епідемія СНІДу – нове, що не має аналогів в минулому, явище.
Україна відноситься до країн з високим рівнем захворювання. Якщо 15 років тому основний шлях зараження був статевий, то зараз – більше 50-55% це парентеральний, через нестерильні голки наркоманів і наркотики, на другому місці (40%) статевий шлях передачі інфекції, на третьому – зараження вагітними ВІЛ-інфекцією дітей. Епідемія, яка почалася в 80-і роки ХХ століття, стала викликом не тільки нинішньому поколінню, а й тим, хто народився вже в ХХІ столітті. Адже з середи наркоманів ВІЛ поширюється не тільки через голки, шприци, брудні наркотики, а також через статеві контакти сексуальних партнерів і майбутніх дітей.
Що стосується профілактики ВІЛ- інфекції, то це безпечний секс із застосуванням презервативів, здоровий спосіб життя, відмова від використання наркотиків, використання одноразових шприців, наявність постійного статевого партнера, знання ВІЛ-статусу особи, з якою ви живете, систематичне проходження медоглядів, флюорографії тощо.

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка завоювала величезну популярність.
Для попередження інфікування дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, ще відразу після народження припиняється грудне вигодовування. Діти отримують безоплатно дитячі молочні суміші до 1-го річного віку.
Діагноз ВІЛ/СНІД лякає та перешкоджає раціональному та адекватному відношенню до свого здоров’я.
«Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш. Якщо ти знаєш тільки себе – можливо ти виграєш. Якщо знаєш і себе і супротивника – перемога буде на твоєму боці». ВІЛ/СНІД є супротивником всього людства, перемогти його можна тільки разом.

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом щорічно проводиться «Інформаційно-просвітницька профілактична кампанія щодо активного виявлення хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД».

Вакцинацію від грипу можна здійснити в К1МП вакциною, що відповідає вимогам ВООЗ встановленим на сезон 2016-2017 років, що містить інактивований вірусний агент грипу типу А California; типу А Hong Kong та типу В Brisbane.
Звернувшись в поліклініку, лікар проведе огляд пацієнта, випише рецепт на вакцину, після цього можна за рецептом придбати вакцину в аптеці. Надалі до 2-х годин потрібно доставити вакцину в поліклініку, зберігаючи умови холодового ланцюга, представивши чек, який фіксується у вашій медичній амбулаторній карті, проводиться щеплення в кабінеті щеплення в умовах поліклініки.
Аптеки м.Львова, які мають вакцину від грипу:
вул.Фредра,1, вул.Героїв УПА,57, вул.Симоненка,2.
За більш детальною інформацією просимо звертатись до лікаря К1МП кабінет №23 за адресою вул.Руська,20.

Згідно прогнозу,  осінь-зима  2016 очікується підвищення рівня захворюваності на ГРИП !!!

З початком похолодання про себе нагадує грип. Симптоми, лікування цього захворювання, здавалося б, відомі всім, але випадки ускладнень — не рідкість.

Що таке грип? Грип – гостре респіраторне вірусне  захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4–5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

 

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

Такими симптомами є:

·        підвищена температура тіла;

·        біль у горлі;

·        кашель;

·        нежить;

·       біль у м’язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте «швидку медичну допомогу» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

·        сильна блідість або посиніння обличчя;

·        затруднення дихання;

·        висока температура тіла, що довго не знижується;

·        багаторазове блювання та випорожнення;

·        порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

·        болі у грудній клітці;

·        домішки крові у мокроті;

·      падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів — небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

 

Інфекційний контроль: прості речі рятують життя

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає:

  • Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.
  • Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками (замінювати маску по можливості кожні 3год.).
    Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам’ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.
  • Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.
  • Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

  • Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Якщо з’явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:

  • Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.
  • Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров’я — обов’язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.
  • Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.
  • Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

 

Вакцинація: найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Жінки, які годують груддю, можуть бути вакциновані. Крім того, будь-яке грипоподібне захворювання не є підставою для припинення грудного вигодовування.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

 

Групи ризику

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, які належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

До груп ризику входять:

·        діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);

·        вагітні жінки;

·        люди віком від 65 років;

·        люди з надмірною вагою;

·        хворі на діабет;

·        хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

·        хворі на хронічні захворювання легенів;

·        люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;

·        люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво зменшує шанс одужати без ускладнень, а часто — вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

·        медичні працівники,

·        вчителі й вихователі,

·        продавці,

·        водії громадського транспорту,

·     усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

 

 

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ УКУСІ КЛІЩА

(згідно з вимогами наказу МОЗ України від 13.05.2013 № 369 « Про затвердження МР «Неспецифічна профілактика трансмісивних природно-вогнищевих інфекцій, що передаються іксодовими кліщами»)

Іксодові кліщі – переносники збудників таких небезпечних інфекційних захворювань як кліщовий вірусний енцефаліт, хвороби Лайма, Ку-гарячки, бабезіозів та ін. Людина може заразитися збудниками цих хвороб через укус кліща.

Як захистити себе від укусу кліща?

При знаходженнi на небезпечнiй у вiдношеннi до iксодових клiщiв територiї, дотримуватись правил поведiнки, якi допоможуть уникнути присмоктування цих кровососiв.

Для вибору мiсця зупинки, ночiвлi у лiсi надають перевагу сухим сосновим лiсам з пiщаними грунтами або дiлянкам без трав’янистої рослинностi. На небезпечнiй територiї не можна сiдати чи лягати на траву. Ходити в лiсi слiд посерединi стежини (дороги), не торкаючись чагарникiв, високої трави, по освiтлений (сонячнiй) сторонi.

Проведення само- i взаємооглядiв. Проводяться для виявлення клiщiв, якi причепилися. Поверхневi огляди слiд проводити кожнi 10–15 хвилин, а бiльш ретельнІ–Із знiманням та вивертанням одягу — кожнi 2 години.

Пiсля повернення з лiсу або перед ночiвлею зняти одяг, ретельно оглянути тiло i одяг; не заносити в примiщення свiжозiрванi рослини, верхнiй одяг i iншi предмети, на яких можуть виявитися клiщi; оглядати собак i iнших тварин для виявлення i видалення з них клiщiв, що причепилися i присмоктувались.

Необхiдно одягатись таким чином, щоб перешкодити нападу клiщiв на людину, заповзанню їх пiд одяг i полегшити швидкий огляд для виявлення клiщiв, якi причепилися. Звичайний одяг може бути перетворений у захисний: штани повиннi бути заправленi у чоботи, гольфи чи шкарпетки з щiльною гумкою. Верхня частина одягу (сорочка, куртка) повинна бути заправлена у штани, а манжети рукавiв щiльно прилягати до руки. Для цього всi застiбки на ґудзиках слiд замiнити на липучки чи блискавки, а до манжетiв i низу штанiв пришити еластичну панчоху, щоб вона щiльно облягала зап’ястки i щиколотки. Якщо немає необхiдних матерiалiв, то як тимчасовий захiд можна використовувати будь яку липку стрiчку i стягнути низ штанiв i рукави у такий спосiб, щоб не проповзли клiщi.              Взуття слiд змастити дьогтем, тому що вiн володiє вiдлякуючою дiєю на клiщiв.

Найкращим взуттям у лiсi є чоботи, гладка поверхня яких перешкоджає прикрiпленню клiщiв. Кращою натiльною бiлизною слiд вважати трикотажну, яка за рахунок щiльного прилягання до тiла утруднює присмоктування клiщiв. Особливу уваги слiд звернути на голову: довге волосся слiд прибрати пiд головний убiр або хустину. Оптимальним є однотонний одяг, на якому клiщi бiльш помiтнi.

Якщо все ж таки кліщ присмоктався необхідно:

1. Видалити клiща.

Для видалення клiща та первинної обробки мiсця укусу (присмоктування) слiд звернутись до травматологiчного пункту i, лише при неможливостi, зняти клiща самостiйно. Слiд пам’ятати, що iнфiкування людини вiдбувається впродовж усього перiоду кровосмоктання. Тому чим швидше зняти з тiла клiща, який присмоктався, тим меншу дозу збудника вiн передасть i тим менша ймовiрнiсть розвитку захворювання. Знiмати клiща слiд дуже обережно, щоб не обiрвати хоботок, який глибоко i мiцно закрiплюється на весь перiод присмоктування. При цьому слiд не допускати розчавлювання клiща через можливiсть втирання збудника у шкiру. Якщо просто потягнути клiща, то хоботок, який щiльно тримається у шкiрi, може вiдiрватись вiд тiла клiща. Невидалений хоботок може слугувати причиною болю та запалення, а також збiльшити ризик зараження збудниками iнфекцiй. Рекомендований багатьма спецiалiстами спосiб видалення клiща шляхом попереднього змазування його тiла рiдиною (нафта, камфорна олiя, ефiр) або будь-яким пiдручним засобом (пiнка, крем для голiння, сметана) призводить до перекриття дихальних отворiв, внаслiдок чого клiщ сам намагається визволитись. Цей метод є небезпечним: частi випадки, коли клiщ гине, що значно утруднює його видалення.

Бiльш ефективними є наступнi способи:

- клiща захоплюють пiнцетом або обернутими марлею пальцями якомога ближче до його ротового апарату («пiд головку») i, тримаючи строго перпендикулярно до поверхнi укусу, витягають, розкачуючи або вивертаючи навколо осi тiла клiща легкими рухами. Напрям обертання при цьому не є принциповим.

- застосовується також метод видалення клiща наступним чином: мiцною ниткою перев’язують головну частину клiща i, пiдтягуючи нитку доверху та у боки, витягають iз шкiри.

- ефективний i досить простий метод, особливо у «польових» умовах, полягає у застосуваннi пластикового посуду: у склянцi або пляшцi роблять кутовий вирiз, який пiдводять пiд основу клiща, що упровадився в шкiру, пiсля чого клiщ легко видаляється.

- видалення за допомогою спецiальних пристроїв.

На ринку України з’явились пристрої, що дозволяють швидко, легко i безболiсно видаляти клiща, що присмоктався, зi шкiрних покривiв людини або тварини не лише у лiкувальних закладах, але й самостiйно. Пристрої, розробленi для видалення клiщiв усiх розмiрiв (у тому числi i нiмф) повнiстю i без ушкоджень, що дозволяє звести до мiнiмуму ризик зараження небезпечними iнфекцiйними захворюваннями.

Tick Twister(Тик Твистер) — спецiальний пристрiй для видалення паразитарних клiщiв з шкiри тварини або людини. Пристрiй дозволяє видаляти клiщiв на всiх стадiях розвитку: личинки, нiмфи та дорослого (iмаго) клiща (завдяки наявностi 2-ох варiантiв (малого та великого); практично нiколи не залишає частини рота (голови) клiща в шкiрi; не стискує тiло клiща, на вiдмiну вiд пiнцету, i таким чином, мiнiмалiзує передачу iнфекцiй i отруйних речовин; дозволяє видалити клiща приблизно за 5 секунд, незалежно вiд його мiсця розташування або розмiру (вiд 0,1 мiлiметра); є безболiсним (не затискає волосся або шкiру), не має жодних побiчних ефектiв.     Tick Twister незамiнний для витягання клiща з чутливих мiсць, таких як дiлянка довкола очей i рота тварин, зроблений з полiоксиметилену. Ця пластмаса придатна для повторного використання, стiйка до ефiру i бiльшостi розчинникiв, пари горiння не є небезпечнi для людини, тварин i довкiлля.

Рекомендований для самостiйного видалення клiщiв як з людини, так i з тварин.

2. Провести дезінфекцiю.

Пiсля видалення клiща мiсце укусу продезинфiкувати будь-яким придатним для цих цiлей засобом (70% спирт, 5% йод, спиртвмiснi речовини), а руки ретельно вимити з милом.

3. Якщо на шкiрi залишилася чорна цятка (при вiдривi голiвки або хоботка клiща), обробити її 5% йодом i залишити до природної елiмiнацiї, або звернутись до хiрургiв для видалення.

4.  Зiбрати iнформацiю про мiсце, час i дату укусуi про те скiльки клiщ мiг перебувати на шкiрi (iнколи цей термiн можна встановити. Чим вiн менший — тим менша вiрогiднiсть захворювання).

5. Пiсля видалення клiща слiд звернутись до лiкаря-iнфекцiонiста у кабiнет iнфекцiйних захворювань (КІЗ) полiклiнiки, або iншого медичного закладу для вирiшення питання про необхiднiсть специфiчної (КВЕ) або екстреної (КВЕ, Лайм-борелiоз) профiлактики.

6.  Провести дослiдження клiща, що присмоктався. Клiща слiд зберегти живим, оскiльки можливе визначення його iнфiкованостi. На базi ДУ «Львiвського НДІЕГ МОЗ України» (Українськi науково-методичнi центри з вивчення клiщового вiрусного енцефалiту, iксодових клiщових борелiозiв) проводиться iндикацiя у клiщах антигенiв та РНК вiрусу КЕ (iнших арбовiрусiв) та збудника Лайм-борелiозу (B. burgdorferi).

Клiщiв, знятих з людини, помiщають в ємкiсть, що герметично закривається (краще ватно-марлевим корком), з невеликим шматочком зволоженої вати i направляють в лабораторiю. При зверненнi в лабораторiю необхiдно дати iнформацiю про дату i територiю, на якiй сталося присмоктування клiща (регiон, область, населений пункт). При неможливостi дослiдження клiща слiд спалити або залити окропом.

 

 

 

 

 

 

 

Як вберегтися від зараження гепатитами В і С

 

Щоб уберегтися від зараження гепатитами В і С, необхідно дотримуватися нескладних правил профілактики гепатиту.

У цілому, необхідно уникати контакту з біологічним рідинами інших людей. Для запобігання від гепатитів В і С – в першу чергу з кров’ю.

У мікроскопічних кількостях кров може залишитися на бритвах, зубні щітки, ножицях для нігтів. Не варто ділити ці предмети з іншими людьми.

У медичних установах вживають заходів профілактики зараження гепатитами. Однак, якщо Ви робили ендоскопію або лікували зуби десять-п’ятнадцять років тому, коли боротьба з гепатитом ще не була ретельно організована, необхідно обстежитися. Невеликий ризик зараження є і сьогодні. Профілактика гепатиту проста та не дуже складна.

Ніколи не користуйтеся спільними шприцами та голками. Ніколи не робіть пірсинг і татуювання нестерильними приладами. Пам’ятайте – вірус гепатиту дуже живучий і, на противагу вірусу СНІДу, довго зберігається у зовнішньому середовищі (іноді – до декількох тижнів).

Статевим шляхом найчастіше передається гепатит B, але можливе зараження і гепатитом С.

Гепатит передається і так званим «вертикальним» шляхом – від матері дитині під час вагітності, в пологах, під час годування грудьми. При належної медичної підтримки можна спробувати уникнути інфікування немовляти – це зажадає ретельного дотримання гігієнічних правил і прийому ліків.

 

Профілактика вірусного гепатиту В:

* Безпечний секс: використання презервативів допомагає уникнути зараження, проте навіть при правильному використанні презерватива він ніколи не захищає на 100%.
* Ніколи не використовувати загальні голки при різного роду ін’єкціях.
* При наколювання татуювань, пірсингу необхідно бути впевненим у якісній стерилізації інструментів, переконатися, що майстер використовує одноразові рукавички.
* Використовувати тільки особисті інструменти для манікюру.
* Не користуватися загальними зубними щітками, лезами.
* Провести аналіз на гепатит В при плануванні вагітності.

Однак, шлях зараження гепатитом дуже часто залишається невідомий. Щоб бути абсолютно спокійним, необхідно провести вакцинацію. Специфічна профілактика передбачає проведення імунізації в двох варіантах – плановому і екстреному. Обов’язкова специфічна профілактика необхідна для всіх студентів медичних вузів та училищ до початку ними практичної підготовки. Крім того, доцільна вакцинація всіх медичних працівників при прийомі на роботу. Планова профілактична вакцинація проводиться за стандартною схемою (0-1-6 міс).

 

 

 

 

З метою профілактики та раннього виявлення у населення м.Львова гепатитів В і С та у зв’язку з відзначенням Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами (28 липня) у Львові з 25 по 29 липня 2016 року проводиться інформаційна кампанія з профілактики та раннього виявлення гепатитів В і С

Вірусний гепатит В

Гепатит В – інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту В, з парантеральним механізмом зараження, гострим або хронічним перебігом. Характеризується початковим періодом з астено-вегетативними диспетичними проявами, симптомами ураження печінки з порушенням обміну речовин, часто з жовтяницею.

Ще в минулому столітті мікробіолог Lurman описав спалах жовтяниці, що виникла через 3-4  місяці після щеплення людей проти натуральної віспи людською лімфою у гліцерині. Було доведено, що джерелом інфекції є донор – вірусоносій, а захворювання на гепатит пов’язані з парентеральним зараженням. Гепатит отримав назву парентерального (сироваткового). За сучасною термінологією – це гепатит В.

Успіхи у вивченні етіології пов’язані з відкриттям В. Blumberg (1964р.) у крові хворих з хворобою Дауна, лейкозами і вірусним гепатитом преципітуючого антигена, до того знайденого у туземців Австралії і названого австралійським.

Хвороба може протікати у вигляді гострої чи хронічної інфекції. Хронічна форма інфекції – це найбільш розповсюджений варіант протікання гепатиту В.   Цю досить важку і розповсюджену форму гепатиту називають ще сироватковим гепатитом. Така назва обумовлена тим, що зараження вірусом гепатиту В може відбутися через кров, причому через надзвичайно малу дозу. Вірус гепатиту В може передаватися статевим шляхом, при ін’єкціях нестерильними шприцами в наркоманів, від матері плоду.

Вірус поширюється двома шляхами: природнім і штучним. До штучного належить парантеральне зараження під час медичних маніпуляцій. Особливо небезпечним є переливання крові та її препаратів.

До природного поширення інфекції належать статевий шлях 80% інфікування та зараження дітей під час пологів, може бути трансплаценторне зараження плода.

Сезонність не характерна. Хворіють люди не залежно від віку. Імунітет стійкий, довічний. Медичний нагляд за осередком здійснюється протягом 45 днів після госпіталізації хворого.

Профілактика гепатиту В передбачає комплекс заходів, спрямованих на попередження штучного поширення інфекції. Насамперед  це  запобігання трансфузійному гепатиту шляхом дослідження крові на НВsАg. До донорства забороняється допускати осіб, що перехворіли на гепатит.

Щоб запобігти зараженню під час діагностично – лікувальних процедур, треба якнайширше використовувати інструментарій одноразового використання, ретельно дотримуватись вимог щодо обробки й стерилізації медичних інструментів багаторазового використання.

Специфічна профілактика: Вакцинації насамперед підлягають новонароджені, медичні працівники.      Екстрена профілактика зараження у медичних працівників, що одержали травми під час роботи з інфікованою кров’ю, проводиться людським імуноглобуліном з високим титром антитіл проти НВsАg.

Вакцинація вірусного гепатиту В введена в календар щеплень дітей у більшості країн світу в тому числі в Україні, яку проводять в пологових будинках.

Вірусний гепатит С

Вірусний гепатит С (ГС) – інфекційне захворювання, що характеризується переважно прихованим перебігом, несприятливими найближчими результатами і віддаленими клінічними наслідками (хронічний гепатит, цироз печінки і гепатоцелюлярна карцинома ). До 1989 року інфекцію називали ,,гепатит ні А, ні В”).

Основним механізмом зараження гепатитом С є парентеральний, тобто переважно через кров. Хоча можливе зараження і через інші біологічні рідини: через сперму, вагінальний секрет, слину, сечу (в останніх двох випадках дуже рідко).

Вірус гепатиту С (ВГС), як передбачається, проник у людську популяцію близько 300 років тому і в даний час становить серйозну загрозу здоров’ю людей. Число інфікованих вірусом перевищує 200 млн. осіб, що становить близько 3 % населення земної кулі. Більшість з них є прихованими носіями. У 85% хворих гострим гепатитом С розвивається хронічна (персистуюча) ВГС- інфекція, при якій вірус розмножується в організмі протягом десятків років.

Вакцини проти гепатиту С не існує.

Клініка хвороби.

Для гепатиту характерні: порушення нормальної діяльності шлунка; жовтяниця (буває не у всіх випадках); помірне збільшення і ущільнення печінки та селезінки; порушення функцій печінки , що визначаються лабораторними методами.

Хворих турбують відчуття важкості або тупий біль в ділянці правого підребер’я, зниження апетиту, гіркота в роті, нудота, відрижка, слабкість, схуднення, лихоманка, свербіж шкіри. Нерідкі кровотечі з носа. При пальпації поверхню печінки гладка, край помірно щільний, злегка болючий.

Коли вірус гепатиту С проникає в печінку, він проникає в її клітини і починає розмножуватися. У результаті цього все більша кількість клітин заміщується фіброзною тканиною. Симптоми захворювання не проявляються доти, поки не настане таке пошкодження печінки, при якому порушуються її функції. Цей період може тривати від 10 до 40 років залежно від швидкості прогресування хвороби. Точно передбачити швидкість розвитку захворювання у конкретної людини неможливо.

Інкубаційний період при ВГС складає від 2 тижнів до 3 місяців, але може варіювати від декількох днів до 52 тижнів. Хворіють люди різного віку. ВГС в цілому протікає легше, ніж ВГВ, як в безсимптомних, так і в клінічно виражених формах. Для ВГС характерне переважання безжовтяничного варіанту хвороби, синдром жовтяниці реєструється в 14-37 % випадків. Початок захворювання зазвичай буває поступовим. Інтоксикація в переджовтяничний період відсутній або слабо виражена, основними симптомами є слабкість, нудота, зниження апетиту. Інтоксикація у жовтяничний періоді також слабо виражена. Тривалість жовтяничного періоду становить від 10 до 20 днів (частіше 14 днів). При ВГС спостерігається зазвичай помірний, а не високий рівень трансаміназ.

Гепатит С може привести до розвитку хронічного гепатиту, що завершується цирозом печінки. Він може розвиватися безсимптомно протягом 10-40 років.

Профілактика.

У першу чергу потрібно думати про профілактику і своєчасне виявлення вірусу. Основний скринінговий метод, що застосовується для діагностики ВГС: ІФА – це анті НСV, підтверджуючим -метод ПЛP-полімеразна ланцюгова реакція і повний біохімічний аналіз. Для уточнення стану печінки проводять біопсію і / або фіброскан печінки.

 

 

Профілактика кишкових інфекцій

Кишкові інфекції – група інфекцій, що викликає  захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання.  Захворювання виникає внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування.

Профілактика: Дотримання правил особистої гігієни.

- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету.

- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.

- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання. Для пиття і приготування їжі – використовувати  питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.

- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.

- Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості.

- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

- При відпочинку для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.

- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.

- При подорожуванні не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти що потребують охолодження при зберіганні).

- На відпочинку без організованого харчування виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом.

У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів необхідно терміново звернутись до лікаря. Не рекомендовано займатись самолікуванням. При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого  з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.

 


Стрес (від англ. stress — напруга, тиск)  — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

За останні роки надто зріс темп життя. Разом з цим збільшилось психоемоційне навантаження на нервову систему людини відповідно до індивідуальних особливостей психіки та типу вищої нервової діяльності. Кожна людина намагається встигнути адаптуватись до сучасного технічного прогресу, інформаційного перевантаження, соціальнихполітичнихекологічних умов.

Адаптація — це біологічна функція стресу. Тобто стрес, як особливий психо-фізіологічний стан, забезпечує захист організму від загрозливих та руйнівних впливів, як психічних, так і фізичних. Тому виникнення стресу означає, що людина включилась в певну діяльність, спрямовану на протидію небезпечним для неї впливам. При цьому в організмі розвивається функціональний стан, який характеризується комплексом реакцій нервовоїгормональної та інших систем організму. Таким чином, стрес — це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм біологічної системи. Але здатність до адаптації не безмежна. Фізіологічний стрес пов’язаний з об’єктивними змінами умов життєдіяльності людини. Стресорами при цьому можуть бути мікрокліматрадіаціяшумвібрація, природні стихійні лиха (землетрус, повінь, виверження вулкану) та навіть затоплення квартири сусідами. Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда. Людина реагує на те, що її оточує згідно зі своєю інтерпретацією зовнішніх стимулів, яка залежить від особистісних характеристик, соціального статусу, рольової поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду. Скажімо, крадіжка гаманця для одного стане стимулом бути уважнішим, сконцентрованим, більше попрацювати, щоб повернути втрачене. А іншого навпаки охопить апатія, відчуття своєї нікчемності та постійного невезіння. Повна відсутність стану стресу при впливі збуджуючих факторів означає смерть. Здатність організму до адаптації поступово втрачається з віком.

Стадії стресу: Стадія тривожності, стадія резистентності та стадія виснаження.

Соматичні хвороби. Хоча синдром адаптації має захисний та пристосувальний характер, в деяких випадках відповідна реакція організму може виявитись не адекватною умовам, які її викликали. Вона може бути сильнішою ніж треба, надто слабкою або спотвореною. І тоді ця реакція стає причиною наступних патологічних змін в організмі.

Ішемічна хвороба серця. Найбільш розповсюдженим розладом серцево-судинної системи, який виникає в результаті частого психоемоційного збудження є ішемічна хвороба серця та атеросклероз. Артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба виникає в результаті порушення тонусу судин, який регулюється нервовою системою. Якщо людини постійно стикається з ситуаціями при яких підвищується психоемоційне напруження, тонус судин весь час залишається високим, патологічним щодо повсякденних потреб організму. Це призводить до підвищення артеріального тиску. Виразкова хвороба. Постійні розлади нервової системи грають певну роль, а в деяких випадках і провідну у виникненні захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит та виразка шлунку і 12-ти палої кишки. В нормальних умовах шлунковий сік діє тільки на їжу, яка потрапляє у шлунок. Під час стресу, в результаті збудження нервової системи, шлунковий сік починає виділятись не залежно від того є у шлунку що перетравлювати чи нема. Також довготривалий стрес значно погіршує функції та можливості імунної системи. А при зниженні імунітету у людини частіше загострюються хронічні хвороби, важче перебігають запальні, бактеріальні, вірусні та інші захворювання. Психічні хвороби

До психоемоційних наслідків стресу можна віднести депресію, «синдром хронічної втоми»неврози, зокрема істерію та психастенію. Синдром хронічної втоми можна спостерігати чи не у кожної другої людини що працює. Це пов’язане з досить великими вимогами на роботі, часто не виконанням роботодавцем норм трудового кодексу, внаслідок цього зменшення часу відпочинку у робітника, непорозуміння в сім’ї. Далі безсоння, постійна напруженість, дратівливість. Без належної корекції такого стану може початись депресія, яка у свою чергу є стресом для організму. І щоб розірвати це «замкнуте коло» – звернутись до лікаря спеціаліста.

Неврози розвиваються частіше у людей, яких за типом темпераменту можна віднести до холериків та меланхоліківІстерія — результат слабкого типу нервової системи. Вона характеризується перевагою емоційних реакцій, близьких до безумовних рефлексів. Тобто процеси збудження різко переважають над процесами гальмування. В такому стані людина плутає вигадане з дійсним, втрачає критичне відношення до свого оточення, стає дуже знервованою, образливою. Психастенія виявляється в недовірі до своїх здібностей, пам’яті, зниженні самооцінки, перебільшенні своїх вигаданих страждань. Ці прояви мають надто нав’язливий характер.

Способи боротьби зі стресом: Важливо знати які події і у яких випадках є стресогенними— це допоможе пом’якшити негативні наслідки. Також важливо навчитись виявляти у себе ознаки стресової напруги та переводити ці сигнали зі сфери почуттів (емоційної) у сферу розуму (раціональну) і тим самим ліквідувати небажаний стан. Ознаки стресової напруги: 1) Неможливість зосередитись на будь-чому; 2) Занадто часті помилки в роботі; 3) Погіршення пам’яті; 4) Постійне відчуття втоми; 5) Дуже швидке мовлення; 6) Думки зникають; 7) Безпричинні болі у голові, спині, шлунку; 8) Робота не надає колишнього задоволення; 9) Втрата почуття гумору; 10) Різко зростає кількість викурених цигарок; 11) Пристрасть до алкогольних напоїв; 12) Постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту. Якщо присутні деякі з вище перерахованих основних ознак стресу, потрібно знайти його причину.

Методи самодопомоги: Обов’язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно активно, займаючись улюбленою справою. Сон повинен тривати не менше вісьми — дев’яти годин. Корисно дотримуватись певної дієти згідно з віком, статтю, наявними хворобами разом з тим з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів.

Методи профілактики стресу: Спосіб життя — це повсякденне життя людини з раннього ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксаційного способу життя є і початок трудового дня, і режим харчування, і рухова активність, і якість відпочинку, і взаємовідносини з навколишнім середовищем та людьми, що оточують, і реакція на стрес. Саме від людини залежить яким буде її спосіб життя — активним, продуктивним, здоровим або пасивним і безглуздим.

 

Тиждень безпеки дорожнього руху

У 2016 році у період з 16 по 22 травня та з 14 по 20 листопада в Україні пройде Тиждень безпеки дорожнього руху.

Щоденно трапляються дорожньо-транспортні пригоди, у яких гинуть та травмуються люди. Україна є однією з найбільш небезпечних країн для учасників дорожнього руху. За роки незалежності на наших дорогах трапилось понад 1 млн. дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло понад 166 тис. чол. та було травмовано майже 1 млн. 200 тисяч чоловік. Кожен третій загиблий – дитина або молода людина віком від 5 до 29 років.

Серед основних причин скоєння дорожньо-транспортних пригод можна зазначити: перевищення водіями безпечної швидкості руху, порушення Правил дорожнього руху пішоходами, керування у нетверезому стані та порушення Правил маневрування.

Щоб не стати жертвою ДТП, треба дотримуватись правил дорожнього руху. Кількість пішоходів значно більше, ніж кількість водіїв. Відповідно, і порушують правила дорожнього руху частіше пішоходи.

Найпоширеніші порушення правил – це перехід дороги у невстановленому місці, раптовий вихід на дорогу перед автомобілем, що близько рухається, перехід дороги на заборонний сигнал світлофора. Значна кількість ДТП, в яких загинули пішоходи, були здійснені через те, що пішоходи раптово вибігали на дорогу перед транспортом, що близько рухається, знаходилися на проїжджій частині в темний час доби, рухалися по неосвітленій дорозі в попутному напрямку (це в основному заміські дороги).

Аналіз аварійності свідчить – дорожньо-транспортні пригоди мають тенденцію до збільшення під час дощу і сильного вітру, так як відкриті парасольки, щільні головні убори, капюшони також різко обмежують видимість, а опади та пориви вітру змушують людину різко нахиляти голову, що теж впливає на зменшення оглядовості дороги.

Тому рекомендуємо батькам проводити додаткові бесіди з дітьми про правила поведінки на дорозі в осінній період, розповідати про особливості руху транспорту і пішоходів у негоду.

Світловідбиваючі елементи на ранцях, спортивних сумках, взутті, одязі і головних уборах також зроблять фігурку дитини набагато помітніше, змусять водіїв знизити швидкість, звернути на себе увагу додатковим сигналом і попередити дорожньо-транспортну пригоду.

З метою профілактики аварійності за участі пішоходів, нагадуємо:

- пішоходи повинні рухатися по тротуарах;

- якщо немає тротуарів, рухатися можна по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому потрібно бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху;

- переходити проїзну частину необхідно тільки на пішохідному переході;

- при переході проїзної частини з дітьми дорослий повинен міцно тримати дитину за руку;

- перед виходом на проїзну частину пішоходи повинні переконатися у відсутності транспорту, що наближається;

- у темний час доби і в умовах недостатньої видимості при русі по проїзній частині або узбіччі рекомендуємо пішоходам використовувати одяг світлих відтінків, а також зі світловідбиваючими елементами для своєчасного виявлення їх іншими учасниками дорожнього руху.

Запам’ятайте! Дорога «любить» помітних пішоходів і в цьому обов’язково допоможуть навіть невеликі фрагменти світловідбивання.

 

 

 

Підтримка грудного вигодовування – важливо знати!

 

В умовах надзвичайної ситуації дуже важливо скоротити ризики, пов’язані з існуючими практиками щодо харчування. Грудне вигодовування забезпечує найважливіший захист від інфікування i є безпечним та стійким джерелом харчування, особливо за неналежних гігієнічних умов i в ситуаціях, коли недостатнє охоплення вакцинацією дітей до одного року підвищує ризики розповсюдження інфекційних захворювань.

Вживання штучних замінників грудного молока створює додаткові ризики в умовах надзвичайної ситуації. Гуманітарна діяльність не повинна сприяти вживанню штучних замінників немовлятами, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Недопущення розповсюдження штучних замінювачів грудного молока визначено наказом МОЗ України від 28.10.2011 року № 715 «Про подальше впровадження Розширеної ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні».

Принципи вигодовування дітей від народження до     3-х років регламентовані нормативно-правовими документами МОЗ України. В цих документах затверджені принципи та вимоги ВООЗ щодо підтримки грудного вигодовування та правил, продуктів та термінів введення прикорму.

Існує поширена помилка, що під час надзвичайних ситуацій матері не можуть належним чином годувати дітей грудьми у зв’язку із стресом або з тим, що вони самі не отримують достатнього харчування.

Бажання допомогти в цій ситуації може призвести до недоречної передачі або розповсюдження дитячих сумішей, або інших молочних продуктів. Світовими науковими дослідженнями доведено, що стрес i неякісне харчування матері не впливають на кількість i якість грудного молока. При виникненні кризових обставин необхідно звернути особливу увагу на створення сприятливих умов для грудного вигодовування, як-от групові та індивідуальні консультації та групи взаємної підтримки матерів.

 

ЯК УНИКНУТИ ВІЛ-СНІД?

На сьогодні ступінь поширення вірусу є таким, що люди з ВІЛ є і у нашому місті, і цілком імовірно, у колі наших знайомих та друзів. Ми можемо знати про це, а можемо і не знати. Існує можливість як проігнорувати проблему ВІЛ/СНІДу та розвиток епідемії, так і можливість замислитись над цією проблемою. Розвиток епідемії у більшій своїй частині відбувається через те, що багато хто з нас вважає, що ВІЛ не може їх торкнутися. Як наслідок, люди стають ВІЛ-позитивними тільки тому, що не знали, як уникнути передачі вірусу, або знали, але вирішили за непотрібне дотримуватись цієї тактики.

Тільки від нас самих залежить – змінити свою поведінку і залишитись здоровою людиною або не думати про свій власний ризик передачі ВІЛ та імовірність стати ВІЛ-позитивним.

ВІЛ-інфекція – це стан , за якого в крові людини наявний вірус. ВІЛ-інфекція протікає протягом багатьох років. Якщо ВІЛ-інфекцію не лікувати , то через 6-10 (іноді до 20) років імунітет – здатність організму протистояти різним хворобам – поступово знижується і розвивається СНІД – синдром набутого імунодефіциту.

Наявні на сьогодні методи лікування (високоактивна антиретровірусна терапія або ВААРТ) дозволяють людині з ВІЛ-інфекцією (ВІЛ-позитивному/ній) зберігати нормальний рівень імунного захисту, тобто запобігають виникненню СНІДу протягом багатьох років.

Таким чином, лікування надає ВІЛ-позитивній людині можливість прожити довге та повноцінне життя. Людина залишається ВІЛ-позитивною, але СНІД не розвивається. За умови лікування також знижується ризик передачі вірусу.

Кожна людина здатна запобігти передачі вірусу. Лікарі визначили всі можливі механізми передачі вірусу і повідомили про них суспільству. Але кількість людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, продовжує збільшуватися.

Епідеміологи вважають, що за умови дотримання певних застережних засобів ВІЛ-інфіковані можуть бути повноцінними членами суспільства, практично без обмежень спілкуючись з оточуючими.

Найпоширеніший шлях розповсюдження ВІЛ-інфекції – використання наркоманами брудних шприців для ін’єкцій. Одним з запобіжних заходів є безкоштовне поширення серед наркоманів шприців, що дозволяє істотно зменшити небезпеку інфікування під час ін’єкції. В цілому українська молодь не має чітких уявлень щодо доцільності забезпечення наркоманів чистими шприцами за рахунок держави, а отже, заходи у цьому напрямі можуть знайти розуміння і підтримку лише серед частки молодих людей. Приблизно така ж картина спостерігається й стосовно відношення до поселення і навчального закладу, де навчаються ВІЛ-інфіковані.

Другим за впливовістю чинником поширення ВІЛ-інфекції є практика надання сексуальних послуг за гроші. Істотно зменшити ризик ВІЛ-інфікування у середовищі комерційного сексу можливо за рахунок використання під час статевого акту запобіжних засобів, одним з найбезпечніших серед яких є презервативи.

Проблема поширення ВІЛ–інфекції  викликає занепокоєння. На подолання епідемії спрямовані зусилля працівників поліклініки, зокрема, проводиться інформаційно-просвітницька робота з населенням, проведена  акція з 30 листопада по 18 грудня 2015 «Дізнайся більше про ВІЛ» навчання працівників установи щодо лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

 

Підготувала  лікар-інфекціоніст Г.Бойчук

 

 

Шляхи, якими ВІЛ не передається

ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми. Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Виходячи з динаміки розвитку глобальної проблеми ВІЛ/СНІДу, для запобігання ймовірному ураженню, перш за все варто пам’ятати, що запорукою здоров’я кожного з нас є дотримання елементарних норм гігієни, морально-етичних принципів та ведення здорового способу життя, і жодна державна програма чи передовий медичний препарат не зможе вдало вирішити проблему, як її осмислення – запобігти. Пам’ятаймо, СНІД – не спить.

Не дивлячись на 25-річну історію епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, на сьогодні вона все ще залишається сконцентрованою в групах високого ризику інфікування ВІЛ і не порушила в повній мірі загальну популяцію. Беручи до уваги епідемічну ситуацію, яка склалася у нашому місті, особливу увагу необхідно приділяти попередженню поширення ВІЛ саме серед груп ризику.

Найбільш поширеним СНІД-індикаторним захворюванням в Україні, як і раніше, залишається туберкульоз.За прогнозами вчених , щорічна кількість нових випадків інфікування ВІЛ має тенденцію до деякого поступового зростання з наступною стабілізацією та зниженням. Така тенденція буде спостерігатися, в основному, за рахунок зміни домінуючого шляху передачі ВІЛ з парентерального – при вживанні наркотиків ін’єкційнім шляхом, на гетеросексуальний, який має значно повільніший темп поширення ВІЛ, та, ймовірно, зменшення практик ризикованої поведінки серед представників груп ризику.

Щоб краще уявити собі масштаби епідемії СНІДУ нерідко використовують аналогію з айсбергом. Виявлених на сьогоднішній день хворих. вважають верхівкою айсберга. Підводна його частина, найближча до поверхні, умовно позначає нерозпізнану групу хворих і осіб з так називаними СНІД – асоційованими захворюваннями – приблизно 5-6 на кожен розпізнаний випадок. Основна глибоководна частина айсберга – це люди, у яких поки немає ніяких ознак хвороби, але вони вже заражені ВІЛ і в недалекому майбутньому в них варто очікувати розвитку хвороби. По оцінках учених, таких людей у 50-100 разів більше, ніж виявлених хворих на СНІД.

Особливістю хвороби є багатогранність її впливу на медичні, демографічні, соціально-економічні, політичні аспекти кожного суспільства, що ставить ВІЛ/СНІД на рівень планетарного лиха, збитки від якого порівнюють із наслідками світових воєн.

Із суто медичної проблеми охорони здоров’я ВІЛ/СНІД перетворився на проблему соціального розвитку та національної безпеки.

 

 

Головним лікарям ЗОЗ м.Львова

Управління охорони здоров’я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зобов’язує Вас інформувати працівників підпорядкованих закладів охорони здоров’я (надалі – ЗОЗ) про причини несвоєчасної виплати заробітної плати за січень поточного року.

Відповідно до чинного законодавства України (Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік) із 01 січня 2015 року змінено механізм фінансового забезпечення медичної допомоги – утримання закладів охорони здоров’я м.Львова здійснюватиметься за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а не за кошти міського бюджету м.Львова як у попередні роки.

Для забезпечення своєчасності перерахунку коштів на рахунки ЗОЗ м.Львова у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області управлінням відкрито транзитний рахунок. Нажаль, станом на 23.01.2015 на цей рахунок з державного бюджету не надійшло жодних коштів, що унеможливило своєчасність виплати заробітної плати працівникам галузі та проведення інших платежів на її утримання.

Для врегулювання ситуації, що склалася міським головою м.Львова скеровані листи у відповідні державні інституції. При надходженні кошти медичної субвенції будуть невідкладно скеровані на рахунки ЗОЗ для виплати заробітної плати працівникам.

Начальник управління охорони здоров’я                                          В.Зуб

 

вик. М.Матюшко

 

“Пам’ятка: Міфи та реальність про ВІЛ інфекцію та СНІД

Акція ВІЛ СНІД

За 7 місяців 2012р. у Львівській області  захворіло на гострі кишкові інфекції та гепатит А майже 2200 осіб, з них 1600 дітей. Протягом літа поточного року сталося 4 спалахи даних захворювань серед населення.

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А та кишковими інфекціями?

1. Використовувати для пиття лише перекипячену воду.

2. Зберігати готові харчові продукти лише в холодильнику.

3. Дотримуватись правил особистої гігієни.

4. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання. Для пиття і приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання.

5. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води; для миття посуду і рук використовувати тільки профільтровану і проварену воду.

6. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою: для споживання дітьми – обдати кипятком.

7. Перед приготуванням та вживанням їжі обовязково мити руки з милом.

8. Обовязково мити руки після відвідування туалету.

9. Памятайте, що Ваш організм не смітник, не вживайте продукти сумнівної якості.

10. При придбанні продуктів харчування цікавтеся наявністю документів, що засвідчують їх якість та безпеку.

11. Не вживайте продуктів після завершення терміну їх придатності.

Кір

Кір – захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, збудником якого є вірус.
Інкубаційний період при кору триває 9-17 днів, може подовжуватися до 21 дня.
Як проявляється кір?: кір починається гостро, а саме з появою симптомів інтоксикації (підвищення температури тіла до 38-39 °С, хворобливість); катаральні явища проявляються  кон’юнктивітом, склеритом, ринітом, трахеїтом, ларинготрахеїтом;патогномонічний симптом – плями Філатова – Бельського – Коплика – це дрібні плями білого кольору з гіперемією навколо на слизових оболонках щік, губ, статевих органів. Зазначені плями зберігаються до появи висипу на шкірі або ще впродовж 1-2 днів; слизові оболонки рота набряклі, пухкі, гіперемовані, інколи кровоточать.

На 4-5-й день від початку захворювання на шкірі з’являється висип, посилюються катаральні прояви та погіршується загальний стан хворого. Перші елементи висипу невеликі за розміром і з’являються за вухами та на обличчі. В подальшому він стає велико- та середньоплямисто-папульозним, насиченого червоного кольору.
Типовою ознакою є етапність появи елементів висипу впродовж 2-3 днів: обличчя – тулуб – кінцівки. В сучасних умовах висип може з’являтися впродовж 2 днів: голова, потім тулуб – кінцівки. Висипання рясне, може бути зливним, розташовується на незміненій шкірі. Через 2-5 днів від появи висипу з’являється пігментація в тій самій послідовності. Інколи крім плямисто-папульозного може виникати геморагічний висип. За даними санепідстанції міста Львова за січень 2012 року зареєстровано 265 випадків захворювання на кір, станом на 09.02.2012р. захворіло 549 осіб, з них діти 244. Госпіталізовано на стаціонарне лікування 245 осіб, з них 90 дітей. По Комунальній 1-й міській поліклініці згідно журналу інфекційних захворювань зареєстровано 36 випадків захворюваності на кір. Переважна кількість захворілих це студенти учбових закладів, особливо студенти, які проживають в гуртожитках. Найбільша кількість реєструється в Львівському Національному медичному університеті ім.Д.Галицького.

КІР – що це за інфекційна хвороба ?

Сьогодні відомо, що винуватцем кору є вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом, тобто під час кашлю, чхання або звичайної розмови. Це високо контагіозна інфекційна хвороба з можливим розвитком таких тяжких ускладнень, як пневмонія, менінгоенцефаліт, паненцефаліт, енцефалопатія та енцефаломієліт. Сприйнятливість не імунізованих людей дуже висока. Отже, серед контингентів осіб, які не вакциновані проти кору, ця інфекція  вражає протягом життя кожну людину. Незважаючи на те, що імунізація проти кору триває майже 40 років, у 2003 році у світі було зареєстровано понад 30 млн. випадків кору, з яких 530 000 закінчилися летально.

Особливе занепокоєння викликає активність епідемічного процесу кору в Україні в останні роки. Так, протягом 2001-2002 років зареєстровано понад 24 тис. випадків кору (окрім дітей, велика кількість спостерігалось серед захворілих, підлітки та дорослі). Серед захворівших були і щеплені. Період благополуччя тривав 3 роки і наприкінці 2005 року розпочався підйом захворюваності. З січня по червень 2006 року було зареєстровано понад 40 тис. випадків кору, з яких 4 – з летальними наслідками. Найбільша кількість захворілих  припала на вікову групу 20-30 років.

Пройшло п’ять років і знов розпочалась захворюваність на кір.

Єдиним джерелом інфекції є хвора людина – з останніх 2-х днів інкубаційного періоду до 5-го дня після появи висипки. При ускладненні кору пневмонією заразний період продовжується до 10-го дня від початку висипання. Найбільша заразливість припадає на період до появи висипки.

Симптоми. Інкубаційний період 9-17 діб.  Є три періоди перебігу хвороби.

  • катаральний – на третій день піднімається температура тіла до 38-390С. З’являється кашель, нежить, кон’юнктивіт, світлобоязнь, набряк повік, в ротовій порожнині на слизовій щік, яснах з’являються дрібні білуваті плями з червоною облямівкою, зберігаються до 1-2-го дня висипань.
  • Період висипання – корова висипка з 4-5 дня хвороби – плямисто-папульозна з тенденцією до злиття, розташована на незміненій шкірі. Характерна етапність висипань:

1-й день –на обличчі, шиї. За вухами.

2-й день – поширюється на тулуб і верхні кінцівки

3-й день – на нижні кінцівки.

  • Період пігментації.

Зникнення висипки в тій самій послідовності, з пігментацією і наступним висівкоподібним лущенням.У дорослих частіше може бути висипка геморагічна („зоряне небо”). Типовий кір, при якому мають місце всі симптоми, притаманні цій хворобі, може бути легким, середньої  тяжкості і тяжким.У разі атипового кору деяких симптомів немає, можливі зміни тривалості окремих періодів кору, скорочення періоду висипання, відсутність катарального періоду, порушення етапності висипання.

 

Грип – гостре респіраторне вірусне  захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією

Віруси грипу належать до родини ортоміксовірусів. Збудник грипу – пневмотропний вірус. Залежно від антигенної будови, розрізняють три типи вірусу: А, В, С.  Як і інші віруси, збудник грипу зовсім не чутливий до антибіотиків і сульфаніламідів

Джерелом інфекції при грипі є хвора людина, а можливо, і вірусоносій : здорова особа наприкінці інкубаційного періоду, хворий протягом усього періоду захворювання (у середньому 5-7 діб) і реконвалесцент (в окремих осіб вірус може зберігатись до 14-15 діб).   Найзаразнішою є хвора людина у гострий період захворювання, що супроводжується пропасницею з вираженим катаральним синдромом. У дослідах на добровольцях було доказано, що виділення вірусу практично припиняється через 5-10 днів після початку хвороби, а максимальні титри його визначалися на 2-гу добу після інокуляції.

Відомі випадки   зараження людей вірусами грипу тварин, удавалося також і у тварин виділяти “людські” віруси.

За важкістю клінічного перебігу грипу виділяють :

–                    легкий;

–                    середньої важкості;

–                    важкий;

–                    блискавичний ( гіпертоксична  форма ).

Критерії  діагнозу. Тривалість інкубаційного періоду при грипі коливається від кількох годин до 3 днів, найчастіше – 1-2 дні.Під час постановки діагнозу грипу слід виходити з таких даних:

–                    епідемічне підвищення захворюваності в холодну пору року;

–                    гостре, раптове виникнення хвороби;

–                    поєднання інтоксикаційного синдрому (висока температура, головний біль з переважною локалізацією в ділянці лоба, міалгія) і  катарального (сухий стійкий кашель, що супроводжується саднінням за грудиною, утруднене носове дихання);

–                    зовнішній вигляд хворого (,,обличчя заплаканої дитини”);

–                    поширена гіперемія з ціанозом слизової оболонки ротової порожнини;

–                    наявність лейкопенії з відносним лімфоцитозом за нормальної ШОЕ.

Лікування  та  догляд  хворих. Лікування хворих середньоважкої і легкої форм проводять удома. Госпіталізації підлягають хворі з важким перебігом хвороби.

Хворому призначають постільний режим протягом усього періоду пропасниці і багату на вітаміни, легкозасвоювану різноманітну їжу з достатньою кількістю рідини.  Приміщення, в якому перебуває хворий, необхідно регулярно провітрювати.

У 1-шу добу від початку захворювання (ліпше в перші години) показано призначення ремантадину, який чинить дію на вірус грипу А.

Доцільно застосовувати людський лейкоцитарний інтерферон по3-5 крапель у кожний носовий хід через 1-2 год або в аерозолі протягом 2-3 днів чи стимулятори інтерфероноутворення: мефенамінову кислоту, амізон, циклоферон, аміксин. Усім хворим призначають полівітаміни, аскорутин . При скаргах на сухий кашель рекомендують протикашльові засоби.    Призначення антибіотиків під час грипу неефективне.    Показаннями до їх застосування є:

–                    наявність хронічного вогнища інфекції;

–                    ознаки приєднання вторинної інфекції – суперінфекція (незалежно від термінів хвороби);

–                    різке ослаблення організму з вираженим імунодефіцитом;

–                    тривалість пропасниці більше ніж 5 днів при вираженій інтоксикації, що зберігається.

ПАРАГРИП.

Парагрип – гостре вірусне захворювання з крапельним механізмом передачі, яке перебігає з  переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і помірним токсикозом.

Клініка  парагрипу має багато загальних симптомів з грипом. Однак існують деякі відмінності:

–                    парагрип починається поступово і значно поступається грипу за вираженістю інтоксикації, температура тіла  рідко перевищує 38С;

–                    віруси парагрипу переважно уражають гортань з розвитком симптомів ларингіту, особливо у дітей. Клінічно це проявляється осиплістю голосу, гавкаючим сухим кашлем;

–                    слизова  оболонка ротоглотки неяскраво гіперемійована, а для грипу характерна яскрава, розлита гіперемія в поєднанні з нестерпним надсадним кашлем і болем за грудиною.  Особливості лікування та догляд за хворими такі ж як при грипу.

Про захворюваність на грип та ГРЗ

ГРЗ…Грип… Хто ж не знає ці хвороби ?  Кожній людині відомо, що при найменшому нездужанні, навіть якщо воно протікає без явних катаральних явищ, ставиться діагноз ,,грип чи ГРЗ”. До цього відносяться спокійно, кожний ,,знає”, як лікуватись, що і ,,успішно”  робить, не звертаючись до лікарів і не задумуючись про наслідки.Чим грип відрізніється від гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) ?     Грип спричиняє безпосередньо вірус грипу Myxovirus influenzae, тоді, як більшість респіраторних захворювань провокують інші віруси.  Для грипу характерний гострий початок, різке підвищення температури тіла (до 40оС), інтенсивний біль голови. При ГРЗ подібні симптоми проявляються в набагато лагіднішій формі.  Але чи такий безневинний цей грип чи це гостре  вірусне захворювання ?  Згадуючи минулий рік і позаминулий рік так судити не можна!..

З початку епідсезону, тобто починаючи з 2011 року (листопад місяць),   за даними санепідстанції міста Львова станом на 13 лютого 2012р. захворіло на грип та гострі респіраторні  захворювання 70633 осіб, з них 38085 діти та госпіталізовано 442 осіб, в тому числі 391 дитина.Згідно моніторингу захворюваності на грип та ГРЗ у Львівській області на п’ятому тижні 2012року відмічається активізація епідпроцесу, особливо серед дітей шкільного віку 7-14 років. Упродовж п’ятого тижня 2012р. (з 27.01.2012р. по 02.02.2012р.)  в області захворіло на грип та ГРЗ  9318 осіб. Спочатку епідсезону захворіло 154148 осіб, в т.ч. дітей до 17 років  87011 ос. Летальних випадків не зареєстровано. Вірусологічною лабораторією облСЕС вірусів грипу серед захворілих не виявлено.  Циркулюють аденовіруси, віруси парагрипу та респіраторно-синцитіальні віруси.

По Україні найвища захворюваність на грип та ГРЗ реєструється  у Київській області, найнища у Харківській області. Зростання числа звернень за медичною допомогою з приводу  ГРЗ зареєстровано в Іспанії, Італії, Мальті. Болгарії.

З наших статистичних даних найбільше уразлива вікова група серед дітей 7-14 років. Прогнозується значний ріст захворюваності вірусною інфекцією  до кінця місяця!

За якими ознаками можна діагностувати у себе грип ? Характерними проявами захворювання є: висока температура (39-40оС), біль голови та м’язів, „ломота” у тілі, світлобоязнь, що супроводжується ознаками початкового ураження органів дихання: закладеним носом, першінням у горлі, та типовим для грипу відчуттям дертя за грудиною. Подальший перебіг хвороби залежить від опірності організму людини та виду збудника грипу.

Яких заходів необхідно вжити і що робити при епідемії грипу Захистити організм від грипу допоможуть: загартовування організму, змащування слизової носа оксоліновою маззю, вживання полівітамінних комплексів, а також продуктів, які містять багато вітаміну С : цибуля, часник, хрін, цитрусові, ківі, агруст, чорна смородина.

При хворобі важливо дотримуватися: строгого ліжкового режиму, вживати велику кількість рідини для виведення токсинів з організму (чай з медом і цитриною, морси, лужні мінеральні води, соки тощо).  Негайно викликайте лікаря !

Особи, які спілкувалися з хворим повинні користуватися марлевою маскою, змінюючи її через кожні 3-4 год. З початку епідсезону, тобто починаючи з 2011 року (листопад місяць), за даними санепідстанції міста Львова станом на 13 лютого 2012р. захворіло на грип та гострі респіраторні  захворювання 70633 осіб, з них 38085 діти та госпіталізовано 442 осіб, в тому числі 391 дитина.Згідно моніторингу захворюваності на грип та ГРЗ у Львівській області на п’ятому тижні 2012року відмічається активізація епідпроцесу, особливо серед дітей шкільного віку 7-14 років. Упродовж п’ятого тижня 2012р.          (з 27.01.2012р. по 02.02.2012р.)  в області захворіло на грип та ГРЗ  9318 осіб. Спочатку епідсезону захворіло 154148 осіб, в т.ч. дітей до 17 років  87011 ос. Летальних випадків не зареєстровано. Вірусологічною лабораторією облСЕС вірусів грипу серед захворілих не виявлено.  Циркулюють аденовіруси, віруси парагрипу та респіраторно-синцитіальні віруси.

По Україні найвища захворюваність на грип та ГРЗ реєструється  у Київській області, найнища у Харківській області.

Зростання числа звернень за медичною допомогою з приводу  ГРЗ зареєстровано в Іспанії, Італії, Мальті. Болгарії.

З наших статистичних даних найбільше уразлива вікова група серед дітей 7-14 років. Прогнозується значний ріст захворюваності вірусною інфекцією  до кінця місяця!

У період підвищеної захворюваності відміняються дитячі ранки та інші масові спортивні, культурні заходи, у першу чергу для дітей, школярів, молоді … На лікувальні заклади накладається карантин.

Лікування хворих на середньотяжкий та легкий грип проводять вдома.    Хворих з важким перебігом грипу, з ускладненнями потрібно госпіталізувати. До показів до госпіталізації належать: поява дуже високої температури (40-41о С), менінгеальний синдром, блювота, судоми, задишка, ціаноз, аритмія, геморагічний синдром, падіння артеріального тиску, розлати або втрата свідомості.Не можна на власний розсуд вживати різні медикаменти: самолікування може привести до тяжких наслідків. Щоб запобігти важких ускладнень грипу викликайте лікаря при перших ознаках хвориби. Не займайтесь самолікуванням !

Бережіть себе і оточуючих від захворювання на грип !

Успіх у боротьбі з грипом в значній мірі залежить від Вас самих, від свідомого ставлення до збереження свого здоров’я і оточуючих.

Як захистити себе від зараження ?  В першу чергу це особиста гігієна –  часто мити руки з милом.  Уникати тісних контактів з людьми,  які виглядають хворими, мають нежить, кашель,  підвищену температуру тіла, уникати скупченості населення. Дотримуватись здорового способу життя, а саме правильно харчуватись, достатньо висипатись, залишатись фізично активними.

 

 

 

Коментарі не дозволені.